Яценюк Арсеній Петрович

У лютому 2022 року зайняв десяте місце у рейтингу фізосіб за кількістю розслідувань на сайті Української Правди за 12 років. 

Голова політичної ради партії “Народний фронт”. Народний депутат ВР України 8-го скликання. Обраний від партії “Народний фронт” під номером 1, склав повноваження через призначення прем’єр-міністром. Прем'єр-міністр України з 27 лютого 2014 року до 14 квітня 2016 року (в.о. з 12 квітня 2016). Обраний до ВРУ 7-го скликання від ВО “Батьківщина” під номером 2.

У 7 скликанні ВРУ ухилявся від особистих зустрічей з виборцями. У 6 скликанні ВРУ був визнаний прогульником засідань парламентського комітету. Взяв на себе провину за “тушкування” Олександра та Андрія Табалових на першому ж засіданні ВРУ 7 скликання. Зізнався у кнопкодавстві у 6 скликанні ВРУ.

2012-2014 рр. був головою фракції ВО “Батьківщина” у ВРУ.

У 2010 році балотувався у президенти України як самовисуванець.

З 2009 по 2012 роки очолював політичну партію “Фронт змін”.

У 2007 році обраний по багатомандатному загальнодержавному округу до ВРУ від НУНС під номером 3 у списку і призначений головою Верховної Ради (2007 по 2008 роки).

Був міністром закордонних справ України у 2007 році, першим заступником голови Секретаріату Президента та представником президента у Кабміні (2006-2007).

Працював міністром економіки з 2005 по 2006 роки, першим заступником голови Одеської ОДА у 2005 році.

2003 - 2005 - Перший заступник Голови НБУ. 04.07.2004-16.12.2004 - в.о. Голови НБУ. 2001-2003 - міністр економіки Автономної Республіки Крим. До того працював на керівних посадах у сферах фінансів та права. Був членом Ради НБУ та РНБО. Закінчив правознавство в ЧНУ ім.Федьковича, другу вищу освіту здобув в ЧТЕІ КНТЕУ за спеціальністю “облік та аудит”. Кандидат економічних наук.