В Україні можуть змінити систему привілейованого пенсійного забезпечення працівників прокуратури. Зокрема скасувати її для пенсіонерів за вислугою років, які продовжують працювати.
Це передбачає законопроєкт № 12278 авторства Галини Третьякової, очільниці Комітету ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. Ініціативу розглянули нардепи-члени Комітету соцполітики, засідання якого транслював Рух ЧЕСНО у спецформаті #ЧЕСНОкомітети.
Перша заступниця міністра соціальної політики Дарина Марчак наголосила, що для звичайних громадян пенсія складає 40% середнього заробітку за життя, тоді як прокурори отримують 60% від останніх двох років. Крім того, вона повʼязана із зарплатами працюючих прокурорів, що ускладнює підвищення зарплат для них через додаткове навантаження на держбюджет. Ба більше, прокурори можуть виходити на пенсію за вислугою у 40—45 років, тобто в активному економічному віці, і все одно отримувати пенсію.
“Пенсія за вислугу років має платитися тільки після завершення служби”, — наголосила Марчак.
Заступниця міністра соцполітики також додала, що частина прокурорів-пенсіонерів домоглася скасування максимального обмеження пенсій.
“1200 прокурорських пенсіонерів зняли його через суди. Середній розмір їхньої пенсії становить 50 600 гривень, що в 20 разів вище, ніж мінімальна пенсія по країні, і в 10 разів вище, ніж середня”, — розповіла Марчак.
До того ж, за її словами, в інших країнах існують спеціалізовані системи пенсійного забезпечення. Однак у цьому разі роботодавець платить за працівника більший внесок. Та в Україні така система відсутня.
Натомість голова комітету та авторка законопроєкту Галина Третьякова неодноразово наголосила на тому, що існуюча система є несправедливою щодо інших платників податків. Адже середня пенсія в цій категорії становить 50 600 гривень, що в 20 разів вище, ніж мінімальна пенсія в Україні. Крім того, такі зміни передбачає рішення РНБО.
“Заборгованість по рішеннях суддів тільки по Пенсійному фонду сягнула цього року 176 мільярдів. Близько 800 мільярдів — це Пенсійний фонд. 25% цієї суми — заборгованість держави по рішеннях суддів, які не виконуються, — зазначила вона. — Всі соціальні опитування останніх років та Мінсоцполітики наголошує, що збільшується бідність в Україні, і все більше людей економлять на харчуванні. В умовах російської агресії ми маємо розуміти, що вся солідарна нація має затягувати пояси”.
Однак представник Офісу генерального прокурора Андрій Верба заявив, що пенсійні привілеї для прокурорів були запроваджені з огляду на ризики їхньої роботи. А голова Ради прокурорів Анатолій Єжов підкреслив, що незалежність прокурора забезпечується його належним матеріальним, соціальним та пенсійним забезпеченням.
Натомість Галина Третьякова додала, що несправедлива, на думку українців, система оподаткування є причиною “надзвичайно високого рівня тіньової заробітної плати”.
На засіданні також розглянули законопроєкт № 11007, в якому йдеться про комплексний підхід до внутрішньої політики у ветеранській сфері, щоб підготувати його до другого читання. Член комітету Анатолій Остапенко запропонував доповнити преамбулу закону про засади внутрішньої та зовнішньої політики згадкою про загиблих учасників Революції гідності та їхні сім’ї.
“Встановлюємо причинно-наслідковий зв'язок з моменту революції до сьогодні”, — пояснив він.
Своєю чергою заступник голови комітету Тарас Тарасенко зауважив, що розробка принципів ветеранської політики відбулася зі значними затримками — лише на 11-ий рік російсько-української війни. Проте він припустив, що рамковий закон прискорить цей процес.
Тоді членкиня комітету Юлія Тимошенко наголосила, що необхідно додати конкретики в законопроєкт і створити центри лікування для громадян із мінно-вибуховими травмами. Проте у відповідь на це Тарасенко звернув увагу на те, що документ є рамковим, а конкретні кроки відображатимуть інші нормативно-правові акти.
Читайте також: Боржники, пенсіонери та маргаринові бізнесмени: хто зараз фінансує “Батьківщину”
Водночас у Міністерстві охорони здоровʼя запропонували виключити питання профілактики ПТСР та суїцидальної поведінки у ветеранів та військовослужбовців, оскільки воно входить до загального медичного обслуговування. У відповідь Третьякова заявила, що адаптація ветеранів є критичною, а ПТСР без належної підтримки може призводити до вкрай негативних, ба навіть катастрофічних наслідків.
“Ми в комітеті вважаємо, що це особливий напрямок у системі охорони здоров'я. Щодо ветеранів мають бути напрацьовані окремі особливі програми, — зазначила вона. — Ми виокремили не тільки реабілітацію, але й абілітацію. Це не тільки медичний напрямок, але й соціальні навички, які має опанувати людина, щоб бути самостійною і незалежною в соціальному житті, в трудовому”.
Тарас Тарасенко додав, що потрібно змінювати не напрямок розбудови системи допомоги ветеранам, а адаптувати програми Міністерства охорони здоров’я.
“Ми не повинні орієнтуватись на те, що є зараз, а на те, що МОЗ повинно буде змінити після прийняття закону. Давайте працювати разом, щоб розвивати систему”, — сказав він.
Читайте також: 70% українців підтримують участь ветеранів у політиці. Результати соцопитування
Крім того, комітет коротко обговорив законопроєкт № 11044 щодо перевірок на факти мобінгу (цькування на роботі). Його зняли з розгляду через те, що він перебуває на стадії доопрацювання.
Заступник голови Федерації профспілок Олександр Шубін запропонував дійти компромісної редакції, щоб Державна служба України з питань праці могла ефективно реагувати. Натомість представник роботодавців Сергій Біленький заявив, що проблема мобінгу перебільшена, а доведених випадків дуже мало.
Поза тим на засіданні також розглядали:
законопроєкт № 10164-1 щодо удосконалення правового регулювання окремих питань надомної та дистанційної роботи, який передбачає можливість працювати дистанційно за умови погодження з роботодавцем, якщо дитина до 14 років перебуває на дистанційній формі навчання в школі;
законопроєкт № 9630, який стосується вдосконалення національної системи кваліфікацій відповідно до актуальних потреб ринку праці та інших питань, який має замінити класифікатор професій на систему профстандартів і допомогти людям краще орієнтуватися у виборі професій та отримувати бажану кваліфікацію (знятий з розгляду для доопрацювання).
Рух ЧЕСНО 10 років розказує, що робиться в політиці. Хочете, щоб ми продовжували?
Підтримати