Засідання Київради: торгівля в МАФах через Prozorro і провалена деколонізація

Фото: Засідання Київради: торгівля в МАФах через Prozorro і провалена деколонізація

Оренда земельних ділянок під тимчасові споруди, зокрема МАФи, зарядні станції та поштомати, відтепер буде здійснюватися у столиці через державні онлайн-аукціони у системі Prozorro.Продажі. 

Проведення аукціонів у Києві має відбутися протягом двох років. Також забороняється торгівля тютюновими та підакцизними товарами у кіосках столиці. Відповідне рішення ухвалила Київрада на засіданні 13 червня — 79 депутатів проголосували “за”. 

Крім того, депутати міської ради столиці провалили голосування декомунізації та деколонізації 66 радянсько-російських пам'ятних знаків у столиці, перелік яких був напрацьований експертною групою. 

Торгівля через Prozorro

Ініціатива про внесення змін до регулювання діяльності та встановлення тимчасових споруд у столиці спершу була винесена на розсуд киянам — у квітні 2024 року стартувало відповідне опитування у додатку “Київ.Цифровий”. Згідно результатів, понад 58 тисяч містян взяли участь в опитуванні та 74% з них підтримали ідею зменшення обсягу МАФів у столиці. 

Трансляція засідання КМР від 13 червня 2024 року​​​​​​

Очікується, що продаж МАФів із використанням системи Prozorro.Продажі дозволить збільшити суму надходжень до міського бюджету, яка може складати до 2 млрд грн. щороку, про що зазначив директор Департаменту територіального контролю Михайло Буділов. Водночас, враховується і право військовослужбовців на здійснення підприємницької діяльності, тож має бути розроблений додатковий проєкт рішення, який регулюватиме ці аспекти. 

Депутати від фракції “Слуга народу”, зокрема Лілія Пашинна та Андрій Вітренко пропонували внести правку, згідно якого рішення набирало б чинності через шість місяців після завершення воєнного стану. Натомість Михайло Буділов зазначив, що правка нівелює сам проєкт рішення, а усі зміни, що стосуватимуться завершення воєнного стану, мають ухвалюватися новим документом. У підсумку запропонована правка не була підтримана депутатами. 

Фото: Київська міська рада​​​​​​

Водночас, не обійшлося і без політичних маніпуляцій між фракціями, що, на жаль, стає звичною тенденцією у сесійній залі Київради. Голова фракції “Слуга народу” Андрій Вітренко запропонував зобов'язати МАФи виділяти 10% торгівельної площі для продажу книжок українською мовою. Натомість депутат фракції “Європейська солідарність” Леонід Ємець додав жартівливу правку про те, що це має бути комплект із промовами та зверненнями Володимира Зеленського. У свою чергу Михайло Конопелько із фракції “Слуга народу” вирішив відкорегувати правку колеги, і запропонував продаж коміксів Петра Порошенка.

Очікувано, що жодна із правок не була підтримана, а депутати не сподівались, що вони будуть імплементовані в життя. Проте щоразу виникає запитання про доречність та доцільність нескінченних маніпуляцій на основі партійної приналежності у залі законодавчого органу столиці. 

Провалена декомунізація та деколонізація

Вочевидь, у сесійній залі Київської міської ради є місце полеміці про партійних лідерів і їхню конкуренцію, проте не завжди є місце голосуванням за деколонізацію. Проєкт рішення “Про затвердження переліку об'єктів, що передбачають усуненню з публічного простору міста Києва” передбачав голосування за деколонізацію 66 радянсько-російських пам'ятних знаків у столиці, перелік яких був напрацьований експертною групою. 

Проте голосів для ухвалення рішення не вистачило — “за” проголосували всього 59 депутатів. Пізніше, коли депутати повернулися до розгляду проєкту рішення, голосів все одно не було достатньо. У сесійній залі під час голосування були присутні 64 депутати, проте не всі взяли в ньому участь. 

Результати голосування за проєкт рішення​​​​​​

На той момент, саме пленарне засідання тривало вже сьому годину, і відповідно, кількість депутатів у залі була меншою, аніж на його початку. Те, що депутати міської ради розходяться у ході засідання є поширеною негативною практикою. На жаль, часто це стає й причиною того, що у ході деяких голосувань банально бракує кворуму для прийняття рішень. Проте, можливо, доцільніше було б подібні ініціативи не залишати на кінець порядку денного, а розглядати їх раніше. 

Утворення нового департаменту КМДА

На пленарному засіданні також було ухвалене рішення про утворення Департаменту міської мобільності, який візьме на себе частину функцій Департаменту транспортної інфраструктури. Доповідачем по проєкту рішення виступив Костянтин Усов — депутат від фракції УДАР та заступник голови КМДА. 

“Основна ідея створення нового структурного підрозділу полягає в тому, щоб відділити транспортне планування від будівництва, експлуатації, реконструкції та капітальних ремонтів”, — підкреслив Усов.

Галузями, на які буде поширюватися юрисдикція департаменту, є паркування, організація дорожнього руху, організація пасажирських перевезень, а також збір та опрацювання даних. Протягом наступних десяти днів має відбутися доопрацювання самого проєкту рішення, після якого можуть вноситися правки. 

Водночас, “Київпастранс” та “Київський метрополітен” наразі не переходять у підпорядкування нового департаменту, а залишаються під опікою Департаменту транспортної інфраструктури. 

Нагадаємо, що на початку червня слідчі ДБР проводили обшуки у Костянтина Усова, що за даними ЗМІ, стосувалося фактів вимагання грошей у одного з перевізників у Києва чиновниками з КМДА. Сам Усов після цього зазначив, що співпрацюватиме за слідством.

Рух ЧЕСНО нещодавно слідкував за засіданням ТСК по Києву, на якому розглядалася система управління столицею та зокрема — потреба відновлення районних рад у місті.


[[ action.title ]]

[[ action.description ]]

[[ action.button ]]