"Фінальний розпродаж" в Окружному адмінсуді. На кону – Біличанський ліс

Фото: "Фінальний розпродаж" в Окружному адмінсуді. На кону – Біличанський ліс

Київ йде в апеляцію, щоб захистити Біличанський ліс.

Скандальний Окружний адміністративний суд Києва розпустили. Але перед тим як стати безробітними, деякі судді, як і перед закриттям магазинів, влаштували "фінальний розпродаж" справ.  

Зокрема суд розглядав справу щодо межі Києва і області. Київрада позивається до облради та Коцюбинської селищної ради, які самовільно забрали в межі області значну частину Святошинського району столиці. Ця територія – це тисячі гектарів Біличанського лісу, по межі якого проходила лінія оборони Києва у березні 2022-го. 

На карті – ділянка, яку забудовники області намагаються забрати у столиці позначена червоними лініями. 

Ділянка, яку забудовники області намагаються забрати у столиці

Ділянка, яку забудовники області намагаються забрати у столиці

Цей ліс захищений найвищим природоохоронним статусом національного парку на підставі президентського указу. Але ірпінських забудовників на чолі з ексмером Ірпеня Володимиром Карплюком це не зупиняє. Вони його готові забудовувати ще з 2008 року. 

Рух ЧЕСНО дослідив, яку біографію має суддя ОАСКу, що виніс рішення у справі в інтересах дерибанників. Ми також вивчили суть самого рішення, яке міськрада вже оскаржує в апеляції. 

А суддя хто?

Справу вів доволі відомий суддя Ігор Качур. Його Фундація Dejure під час одного із своїх оглядів зарахувало до "НЕчесті тижня". І не випадково.

У 2017 році "Автомайдан" у судовому порядку вимагав у НАЗК перевірити декларації Вищої кваліфікаційної комісії суддів.  Саме Качур, коли розглядав позов "Автомайдану", щодо бездіяльності НАЗК дійшов висновку, що перевірку НАЗК може здійснювати упродовж кількох місяців, а рішення… приймати роками і строки не обмежені.

"У своєму рішенні Ігор Качур фактично зазначив, що "Автомайдан" не міг звертатись за захистом до суду, бо у громадської організації немає жодних прав, свобод чи інтересів у даному питанні. Право подати заяву є, а от права на її розгляд у розумний строк – немає", – зазначили тоді експерти Dejure.

У 2019 році Качур розглядав і задовольнив позов Ігоря Коломойського щодо незаконної, на думку олігарха, націоналізації Приватбанку. Тоді ж "Наші гроші" повідомляли про незадеклароване майно судді.

«Фінальний розпродаж» в Окружному адмінсуді. На кону – Біличанський ліс фото 1

Вже у останні місяці роботи ОАСКу Качур оперативно присудив мільйонні виплати вихідної допомоги своїй колезі-судді з Конституційного суду.

Як розглядали справу і яке було рішення?

На одному із засідань восени 2022 року, куди прийшла захисниця Біличанського лісу Вероніка Агеєва, Качур наголосив, що суд переходить у письмове провадження. Що це значить?

Що більше ніхто не зміг знімати на відео, як працює суддя і що обговорюють в залі сторони. Так само ніхто не міг інформувати громадськість про перебіг судових засідань. За кілька тижнів після останнього очного засідання парламент ліквідував ОАСК. Але суддя Качур встиг винести своє рішення.

Спирається воно на рішення облради від 2021 року, яким депутати Київщини затвердили схему області. На засіданні підкомітету народний депутат Андрій Мотовиловець ("Слуга народу") наголосив, що облрада прийняла ганебне рішення. Він запевнив, що його переголосують і "Слуги народу" дадуть голоси. 

Але за півтора року обіцянку і рекомендації профільного підкомітету парламенту так і не виконали. Тоді це питання блокувала команда депутатів чинного фігуранта Реєстру зрадників Олександра Дубінського. Партія могла б відкликати недоброчесних депутатів, але звернення Руху ЧЕСНО проігнорувала. 

13 грудня ОАСК ліквідували рішенням Верховної Ради. ОАСК ліквідували через численні скандали із суддями. Це була інституція, яка не могла вершити правосуддя "іменем України".

Суддя Качур вирішив винести своє рішення у надзвичайно важливій справі саме 13 грудня тобто, по суті, в той же день, коли було ухвалене рішення про ліквідацію суду.

«Фінальний розпродаж» в Окружному адмінсуді. На кону – Біличанський ліс фото 2

Киянин Олександр Дядюк, який доєднався до позову як третя сторона наголошує, що 3 тис. га забирають не в Київради, а в усіх киян і на цій території – ліс.

"Де Коцюбинська рада зуміла залізти, нам на кадастровій карті вже були ділянки. Ці рішення Коцюбинського з 2008 року оскаржує прокуратура і повертає землю. У Коцюбинському вільної землі нема. Вони так вирішили дерибанити. Як дорвуться, то лісу не буде".

Дядюк наголошує, що суддя, розуміючи, що суд ліквідують, вирішив забезпечити собі "вихідну допомогу".

"Качур знав про розпуск ОАСК. Пішов у письмове провадження, щоб нам в очі не дивитися. Ми дивувалися. Я ж хотів запитати, а де ж документ, який показує площу Коцюбинського? Вони посилаються на інвентаризацію за документами 1941 року, а там ні про які 3 тис. га нема й мови. У Коцюбинського 87 га площа. То не можна провести інвентаризацію і знайти у себе площу, яка в 40 разів перевищує реальну. Качур махнув рукою, псіханув і вирішив питання своєї пенсії. Розуміє, що його судова система вже на роботу не прийме. Фінальний акорд".

«Фінальний розпродаж» в Окружному адмінсуді. На кону – Біличанський ліс фото 3

Дерибанникам Біличанського лісу допомагає чинний народний депутат-мажоритарник Олександр Горобець ("Слуга народу", 95 округ). Він ігнорував звернення активістів і виборців свого округу з проханням допомогти винести межу, яку передбачає президентський указ, в натуру на кадастровій карті.

Натомість, нардеп всіляко допомагав селищному голові Сергію Данішу ("Слуга народу", колишній представник команди Володимира Карплюка), який у 2008 році протиправно отримав ділянку в Біличанському лісі.

Президентський указ щодо надання лісу статусу національного парку було виконано і без допомоги Горобця, а радше за його бездіяльності і протидії, у 2021 році. Межі винесли в натуру на кадастровій карті.

«Фінальний розпродаж» в Окружному адмінсуді. На кону – Біличанський ліс фото 4

"Нацпарк довів, що низка лісових ділянок, за рахунок яких відбулася спроба розширення межі селища Коцюбинське, перебувають у постійному користуванні КП "Святошинське лісопаркове господарство",  а це "Київзеленбуд". Якщо включати їх до складу Київщини, то з огляду на особливу цінність земель природно-заповідного призначення, у відповідності до положень ст. 150 Земельного Кодексу України зазначена процедура має відбуватися виключно за погодженням з парламентом", — наголошує Юлія Рибіцька, представниця НПП "Голосіївський".

Вона додає, що суд не надав оцінку жодному доводу та доказу, заявленому НПП "Голосіївський": "Суд їх просто проігнорував".

Прокуратура продовжує судитися, аби відстояти решту ділянок в судах і скасувати акти права власності, які виділила Коцюбинська селищна рада.

"Київрада вважає рішення ОАСК необґрунтованим та незаконним. Щоб відстояти інтереси киян ми вчасно подали апеляційну скаргу до Шостого апеляційного адміністративного суду", –  коментує секретар Київради Володимир Бондаренко.

Текст рішення ОАСК проаналізував на прохання Руху ЧЕСНО адвокат Сергій Безкровний, який працював раніше у прокуратурі міста Києва у департаменті, що оскаржував рішення місцевих органів влади саме по землі.

"Складно коментувати такі рішення суду, залишаючись в межах етичної оцінки. Теза про обставини, що "історично склались", викликає лише посмішку. Якраз історично склалось, що ця земля принаймні з 1950-х років утримуються за рахунок Києва. Це якщо говорити про "історичну справедливість". Навіть не веду мову, що указом президента України ці території віднесені до НПП "Голосіївський" і є складовою природно-заповідного фонду. Жодного обґрунтування, чому це територія селища Коцюбинське, в рішенні суду не побачив".

Правник наголошує, що аргументація зосереджена лише на формальних моментах радянського земельного законодавства щодо меж міста Києва, але ці аргументи, як мінімум, працюють в обидві сторони і стосуються не менше, а навіть більше, і меж самого Коцюбинського.

"Якщо відійти від правових аргументів, то ця ситуація нічим не краща за спроби РФ анексувати Крим чи інші наші регіони, бо мовляв "так сталось історично", "завжди були нашими", "передали неправильно" і т.п. Якщо це рішення буде підтримано вищими інстанціями, то подібні "встановлення меж" можна очікувати всюди. Матимемо таку собі "денонсацію" адміністративно-територіального устрою України. Загалом, не здивований такому рішенню, воно цілком вписується в ряд інших одіозних рішень ОАСК", – резюмує Безкровний.

Влада селища Коцюбинське, на чолі якого зараз представник "Слуги народу" Сергій Даніш, буде так само боротися в апеляції. Ціль більш ніж очевидна – тисячі гектарів лісу під забудову. 

Дерибанники, очевидно, роблять ставку на те, щоб спробувати скасувати президентський указ, який після погодження з Київрадою захистив ліс найвищим природоохоронним статусом нацпарку. І на схемі, яку використали для того, щоб внести зміни до кадастрової карти, червоним позначена межа міста.

«Фінальний розпродаж» в Окружному адмінсуді. На кону – Біличанський ліс фото 5

Недоброчесним забудовникам посильно допомагає збирати дані та водить по різноманітним інстанціям нардеп Олександр Горобець ("Слуга народу"). 

"В останні хвилини свого існування ОАСКу суддя виніс ганебне рішення, яке відкриває широкі можливості для забудови   Біличанського лісу. 

Ліс – захищає столицю. Не тільки з екологічної точки зору, але й в прямому сенсі з безпекової. Лютий-березень 2022 року показав важливість лісу в передмісті Києва. Бажання забудувати його і всі дії, які з цим пов‘язані – робота на ворога", – зазначає Роман Грищук, який був обраний від партії "Слуга народу" у Солом’янському районі.

Киян у парламенті представляють ще 12 мажоритарників від "Слуги народу": Дмитро Гурін, Микола Тищенко, Ганна Бондан, Людмила Буймістр, Максим Перебийніс, Богдан Яременко, Артем Дубнов, Сергій Швець, Леся Забуранна, Анна Пуртова, Мар’яна Безугла, Олександр Юрченко.

Всі ці мажоритарники мають відстоювати інтереси киян і протидіяти дерибану лісу, який йде з боку їхніх колег у області – Сергія Даніша та Олександра Горобця.

Нагадаємо, у 2020 році на базі Комітету з питань організації державної влади та місцевого самоврядування створено робочу групу, яка вивчає доцільність існування на Київщині ексклавів Коцюбинського та Славутича і можливість приєднання анклаву Коцюбинського до Києва, а Славутича до Чернігівщини. Реформа децентралізації передбачає нерозривність територій.

Ірина Федорів для "Главкома"


[[ action.title ]]

[[ action.description ]]

[[ action.button ]]