У Верховній Раді зареєстровано законопроект, що обмежує доступ до публічної інформації.
Документ розроблений чотирма народними депутатами фракцій "Батьківщина" та Партії регіонів. Він посилює норми чинного закону "Про доступ до публічної інформації", пише "Коммерсант-Украина".
Автори пропонують визнати конфіденційними будь-які дані про фізосіб і дозволити оприлюднити їх тільки з дозволу громадян.
"Якщо людина не хоче вказувати , одружена вона чи ні, де вона живе і скільки у неї дітей, вона має на це право. У людей треба питати, перш ніж оприлюднювати їхні особисті дані. Людина повинна сама вирішувати, яку інформацію про себе вона надає" , - заявив виданню один з авторів законопроекту народний депутат Олег Парасків (Партія регіонів).
Документ також забороняє громадянам особисто робити копії державних документів, дозволяє чиновникам не відповідати на інформаційний запит , якщо в ньому немає зворотної поштової адреси, і зобов'язує громадян оплачувати надання інформації, якщо відповідь займає більше десяти сторінок.
Відповідь на інформаційний запит потрібно оплатити , якщо протягом 90 днів інформація запитувалася неодноразово, а відповідь зайняла більше десяти сторінок. Відповідно, на інформаційний запит дозволяється не відповідати, якщо громадянин не сплатив відповідь або не надав підтвердження оплати.
Конкретна вартість інформації при цьому не встановлюється.
Автор закону "Про доступ до публічної інформації" народний депутат Андрій Шевченко ("Батьківщина") запропоновані норми назвав "тривожними" . "Цей законопроект розроблений в інтересах місцевих чиновників , які не хочуть напружуватися і надавати інформацію. Він ускладнить роботу тим, хто працює з інформацією", - вважає Шевченко .
Він також розкритикував пропозицію "брати гроші , якщо за 90 днів відповідь чиновників перевищила десять текстових сторінок".
"Що таке десять сторінок інформації за три місяці для журналіста, який активно працює з органами влади або займається розслідуваннями? Це ніщо. Зайвий привід відмовити у відповіді на інформаційний запит" , - заявив Шевченко, додавши, що не голосуватиме за цей законопроект.
В Інституті масової інформації вважають, що документ ускладнить роботу журналістів. "Чиновники вирішили виправити норми , які їм заважають найбільше. Вони пропонують масу зайвих деталей, що ускладнять роботу ЗМІ. Навіщо додавати до запиту поштову адресу або до чого заборона на повторний запит? Незрозуміло, навіщо окремо виносити пункт про конфіденційність даних про фізичних осіб, ця норма є в Конституції, а отримати персональні дані чиновників зараз і без того проблематично" , - заявив виданню керівник правових проектів інституту Роман Головенко.
Позиція руху ЧЕСНО
Автори законопроекту - регіонали Іштван Гайдош, Олег Парасків і Володимир Олійник та член фракції "Батьківщина" Валентин Королюк. Варто зауважити, що декларації депутатів Гайдоша та Парасківа за 2012 рік досі приховані від громадськості, усі троє регіоналів не надали своєї біографії, а Парасків та Олійник також - перелік своїх помічників.
Рух ЧЕСНО наголошує: в разі ухвалення, законопроект матиме численні негативні наслідки:
- згубно вплине на рівень прозорості депутатів, які й так неохоче надають дані про своїх помічників;
- сприятиме більшій закритості не тільки комітетів, протоколи засідань яких зазвичай сягають більше 10 сторінок, але і всього Апарату ВР; нагадаємо, ЧЕСНО вже оскаржує в суді відмову надати декларації депутатів;
- фактично встановлює подвійну оплату за отримання документів обсягом більше 10 сторінок, адже за чинним законом про доступ передбачена плата за багатосторінкові друковані копії документів, із чим уже стикався рух;
- напередодні підписання Угоди про асоціацію із ЄС ухвалення такого законопроекту свідчитиме про неготовність українських депутаті працювати на засадах та принципах їхніх європейських колег, про які розповів руху ЧЕСНО євродепутат Ельмар Брок.
Поділитись