Мерський другий тур в Полтаві: чинний Мамай проти колишнього Матковського

За Мамая віддали голоси 22,98% (24 214 виборців). За колишнього мера Матковського проголосували - 18,19% (19 169 виборців). Отже розрив між ними становить 4,79% (5045 голосів виборців). Полтавці за характером агітації кандидатів уже охрестили цей вибір між “цукром” і “аптечками”.

Олександр Мамай на виборах міського голови 2010 року переміг під гаслом «Повернемо владі совість». Симпатію виборців він завоював, насамперед, тому, що роздавав пенсіонерам продуктові набори, куди клали гречку, цукор, консерви, олію. Водночас як лідер ГО «Наш дім – Полтава» кандидат облаштовував у дворах дитячі майданчики, а школярів відправляв на безкоштовні екскурсії Україною. Також у місті розповсюджувалася безплатна газета «Перша полтавська», на шпальтах якої Мамай критикував свого опонента Андрія Матковського та щедро сипав власними обіцянками.

Хоча на виборах на пост мера у 2010 році Мамай реєструвався як позапартійний, його балотування підтримала партія «Совість України» - політичний проект Володимира Гройсмана.  Це був не перший похід Мамая у політику. 2006 року Олександр Мамай балотувався до Полтавської обласної ради від партії «Пора», членом якої він тоді був, та на посаду міського голови. Під час позачергових мерських виборів восени 2006 року зняв свою кандидатуру на користь представника «Партії регіонів» Віктора Животенка.

Перемогу Олександру Мамаю у 2010 році начебто принесла протекція мільярдера-вихідця з Полтави, засновника і власника агрохолдингу «Кернел» Андрія Веревського. Своїх бізнес- та родинних зв’язків з Веревським Олександр Федерович не приховував, проте факт фінансування своєї кампанії Веревським заперечував. Піарники Мамая створили йому імідж успішного бізнесмена, мільйонера, мецената, який пройшов шлях від двірника й сторожа до власника підприємства «Інтер-Агро». Хоча офіційна декларація свідчила, що за 2009 рік він заробив 23 тисячі гривень, а у власності мав лише вантажівку ГАЗ та причіп до неї. Єдиний його тодішній солідний актив – сума на банківському рахунку в 200 тисяч гривень.

Це ж майно - вантажівку та причіп  Олександр Мамай вказав як єдине своє майно в 2014 році. Ані квартир, ані машин офіційно він не має. Авто, на якому він пересувається містом раніше відображалося у декларації в розділі “Майно членів сім’ї декларанта”. Проте останні 2 роки як членів своєї родини він вказує лише 2 синів, які доходу не мають взагалі.

Виборчі обіцянки-2010

Програма кандидата на посаду міського голови Олександра Мамая в 2010 році не була розміщена у відкритому доступі. Напередодні чергових місцевих виборів-2015 журналісти Інтернет-видання «Полтавщина» пригадали найгучніші заяви Олександра Федоровича, датовані 2010 роком, завдяки архіву газети «Перша полтавська». Серед традиційних обіцянок політиків, таких як покращення медичного обслуговування, забезпечення змістовного дозвілля школярів та удосконалення системи ЖКХ, траплялися і доволі оригінальні заяви. Наприклад, побудувати молокозавод, зробити ремонт доріг «на совість», відкрити завод з переробки сміття, побудувати доступне житло, заснувати мережу магазинів з «соціальним» хлібом.

З переліченого Мамаю вдалося хіба що капітально відремонтувати кілька доріг у 2011-2013 роках, активно ж оновлювати асфальтове покриття комунальники почали лише у рік місцевих виборів 2015 року. Також у місті були побудовані декілька будинків за програмою “Доступне житло”, кошти на які виділялися як з міського, так і державного бюджету. Ані молокозаводу, ні заводу з переробки сміття полтавці так і не побачили. До речі, жителі селища Макухівка, що під Полтавою і куди звозять все сміття з міста, підозрюють що існування там звалища вигідне чинному меру та його зятю Володимиру Бакуменку.

Після перемоги на виборах Олександр Мамай обіцяв призначити собі та своєму першому заступнику В’ячеславу Стеценку зарплату в 1 гривню. Мовляв, вони люди і так заможні, тому економитимуть міський бюджет. А збережені кошти підуть на доплати працівникам міськвиконкому.

Але потім мер передумав і навіть підвищив собі та своїм заступникам премії.  

Як з’ясували журналісти, в 2014 році Олександр Мамай отримав найбільшу серед колег-міських голів зарплатню у понад 226 тисяч гривень, що перевищує навіть доходи Прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка, який отримав в 2014 році 182 тисячі гривень.

Корупційні справи та скандали

Партія «Совість України», від якої Олександр Мамай балотувався в 2010 році, отримала абсолютну більшість депутатських крісел у міській раді, що дозволило блискавично і одностайно приймати потрібні владі рішення. Непрямим доказом причетності Андрія Веревського до перемоги Мамая на виборах 2010 року може бути той факт, що половина депутатів міськради від «Совісті» були вихідцями зі структур «Кернел Трейд». Пройшов у раду і молодший брат бізнесмена-мільярдера Руслан Веревський.

Депутатом, крім людей Веревського та колишніх підлеглих Мамая – працівників компанії «Інтер-Агро», стала і падчерка мера, підприємець Ірина Климко. Саме успіхи у бізнесі пані Климко стали приводом для звинувачень міського голови у корупції, що перейшли у судові справи. Так, підприємець Ірина Климко на сесії міської ради в травні 2013 року отримала дозвіл депутатів на встановлення в місті торгівельних павільйонів. При цьому мер Полтави Олександр Мамай, який головував на сесії, не оголосив про конфлікт інтересів при ухваленні даного рішення.

Прокуратура в 2014 році за цим фактом відкрила справу про адміністративне порушення і передала її на розгляд в Октябрський районний суд м. Полтави. Більше року тривали засідання у цій справі. Мамай постійно не з’являвся на суд, називав справу проти нього замовною, а суддю, яка її розглядала, вважав упередженою щодо нього. Аби вручити повістки, міського голову розшукувала міліція, одного разу затримавши і примусово привізши на слухання. Потім мер та суддя Лариса Гольник звинуватили один одного у спробі дати хабар, відтак головуюча суддя взяла самовідвід. Відмовилися судити Мамая і решта колег Лариси Гольник, тому справу передали в Решетилівський райсуд.

Нарешті за кілька тижнів до вирішального голосування на виборах 15 листопада суддя Леонід Беркута поставив крапку в цій річній епопеї, закривши справу, оскільки сплив термін давності. Відтак Мамай проходить у другий тур без «корупційного шлейфу», що позбавляло  б його права згідно з вимогами закону стати мером удруге.

Крім історії зі встановленням МАФів падчеркою мера, з іменем Мамая у місті пов’язують низку підприємств, що нібито контролюються його оточенням та наближеними людьми.

Після приходу до влади Мамай, за повідомленням  місцевих ЗМІ, розпочав переділ міських ринків та автостоянок. Приватні торгівельні площі та майданчики впродовж 2011-2012 років перейшли в управління комунальному підприємству «Полтава – Сервіс». Через кілька років право розпоряджатися комунальною власністю несподівана отримала фірма «Полтава – Союз», яка належить депутату Ленінської райради від «Совісті України» Миколі Сіровському. Журналісти намагалися розшукати офіс “Полтава-Союзу” і поговорити з його керівництвом, проте спроби виявилися марними.

Право надавати послуги перевізникам по відстеженню переміщення міського транспорту перейшло від комунальної диспетчерської до приватника ТОВ “Трек Сервіс Контроль”. Офіс компанії знаходиться за тією ж адресою, що і “Полтава-Союз”. А співробітник “Трек Сервіс Контролю” Максим Голдиш балотувався в 2015 році до Полтавської міської ради від “Совісті України”.

На посту мера Олександр Мамай започаткував традицію вітати медиків, освітян, бібліотекарів, спортсменів з професійними святами. Крім слів подяк та виступів відомих зірок, які очільник міста нібито фінансував з власної кишені, бюджетникам вручали грошові премії розміром до 600 гривень. Виплати відбувалися у рамках міської програми “Турбота”, на яку щороку виділялися мільйонні суми. Також отримували у подарунок квартири, яких було роздано чимало. Цю щедрість влади можна вважати нецільовим використанням коштів і піарі за кошт міського бюджету.

2015 року комунальне підприємство “Шляхо-експлуатаційна дільниця” провело тенедер з закупівлі та облаштуванню по місту нових зупинок. 80 конструкцій придбали за 3,6 мільйони гривень, що дорівнює близько 45 тисяч гривень за один виріб з полікарбонату. Полтавське відділення Антимонопольного комітету вважає, що тендер провели з порушеннями, а ціну за товар завищеною.

Підприємство ШЕД неофіційно контролюється депутатом від “Совісті України” (2010-2015 років), наближеним до Олександра Мамая, який працює на КП “ШЕД” заступником директора.

Виборча кампанія – 2015

Неофіційною особою, відповідальною за виборчу кампанію у штабі мера вважається Світлана Порохня, його заступник з гуманітарних питань.

Задля перемоги на виборах 2015 року Олександр Мамай, схоже,  застосовує ту ж технологію, що і в 2010 році. Замість гречки він роздає пенсіонерам по 8 кілограм цукру, відкриває дитячі майданчики у садочках, возить школярів на безкоштовні екскурсії. Щоправда, робить це від імені ГО «Совість України», яка була заснована в Полтаві у вересні 2015 року за адресою вул. Кагамлика, 66.

Офіційно, згідно з реєстром нерухомого майна, ця будівля належить Тамарі Мамай, матері чинного міського голови.

До слова, керівником полтавської облорганізації однойменної з ГО політичної партії “Совість України” зареєстрована Климко І.Г. - падчерка Мамая.

З’ясувати, скільки коштів витратив кандидат на виборчу кампанію-2015, практично неможливо. Штаб Олександра Мамая та партія “Совість України”  не відкривали рахунків виборчого фонду, тому міська виборча комісія не могла відслідкувати рух грошей.

Проте уявлення, скільки коштує лише роздача пенсіонерам цукру, можна скласти з розрахунку вартості білого піску та кількості зареєстрованих осіб пенсійного віку в місті. Орієнтовна сума від 700 тисяч до мільйона гривень.

До речі, полтавська міліція розслідує звернення журналістів та жителів міста за фактом можливого підкупу виборів кандидатом Олександром Мамаєм, проте правоохоронці визнають, що довести порушення їм буде складно.

Андрій «аптечка» Матковський

Після нищівної поразки на виборах в 2010 році, коли він поступився кріслом мера Олександру Мамаю з різницею у 47%, Андрія Всеволодивича не часто можна було побачити в Полтаві. Політик з’являвся і активно нагадував про себе лише напередодні чергових виборів.

Так, Андрій Матковський двічі намагався стати народним депутатом, балотуючись до Верховної Ради України у 2012 та 2014 роках як мажоритарник. Обидва рази він посів третє місце, а в парламент потрапили його тодішні опоненти – Сергій Каплін та Юрій Бублик.

Політичне минуле

2006 року Андрій Матковський став депутатом Полтавської міської ради від Блоку Юлії Тимошенко і водночас був обраний секретарем органу місцевого самоврядування. А на позачергових виборах міського голови восени 2006 року Матковський переміг конкурента від Партії регіонів Віктора Животенка. Суперник Матковського звинуватив його у порушеннях та підкупі виборців і подав до суду позов про скасування результатів волевиявлення. Зокрема, в позові йшлося про те, що нібито агітатори Матковського роздавали гроші студентам в обмін на голоси «за» потрібного кандидата.

Ставши мером, Андрій Матковський невдовзі відмовився від партійного квитка БЮТ. Пояснив своє рішення тим, що має працювати на громаду, а не захищати партійні інтереси.

У 2010 році для походу на вибори Андрій Матковський обрав маловідому Всеукраїнську партію трудящих, яка не провела жодного свого представника у раду. 2012 року Матковський йшов на вибори до парламенту як самовисуванець.

Примітно, що на останніх позачергових виборах до парламенту Андрій Матковський позиціонував себе як представник команди Президента України Петра Порошенка. Хоча лідер «Блоку Петра Порошенка» Юрій Луценко причетність Матковського до провладної партії на той час заперечив.

Після невдалих виборчих перегонів у 2010, 2012, 2014 роках, Андрій Матковський вчетверте намагається потрапити у владу. Його підтримує президентська партія «Блок Петра Порошенка – Солідарність», хоча кандидат є позапартійним.

Вочевидь, політику не відразу вдалося визначитися з партійними вподобаннями та заручитися підтримкою котроїсь з відомих політсил і напередодні виборчих перегонів-2015. Взимку люди з оточення Андрія Матковського на благодійному ярмарку фотографувалися на тлі банера партії «Самопоміч».

Згодом в «Самопомочі» відхрестилися від екс-мера та його команди, пояснивши припинення співпраці негативною реакцією полтавців на такий союз.

І Матковський таки отримав підтримку в БПП.

Майнові статки та бізнес-інтереси

Біографія кандидата свідчить, що майже все своє життя Андрій Матковський працював на державних посадах. Зокрема, понад 10 років обіймав керівні посади у податковій інспекції м. Полтави. До обрання міським головою у 2006 році він працював у приватних структурах  лише 5 років, а саме був заступником керівника регіонального відділення «Приватбанку» в Полтавській області.

Після втрати посади мера в 2010 році Андрій Матковський знову подався в приватні підприємці. Так, в офіційній біографії на сайті ЦВК вказано, що нині він є директором з економічних та фінансових питань ПП "Полтавасервісінвест".

Попри нетривалу бізнес-кар’єру, Андрій Матковський та його родина є досить заможними людьми. Вони є власниками численної нерухомості в Полтаві.

Зокрема, Андрій Всеволодович у своїй декларації за 2014 рік вказав квартиру в 88,6 кв. м, земельну ділянку в 378, 5 кв. м. та 3 об’єкти в розділі «Інше нерухоме майно» площею 471,1, 829,7 та 114,7 кв. м.

Корупційні справи та скандали

Діяльність Андрія Матковського на посту мера, як і його опонента Олександра Мамая,  супроводжували звинувачення в корупції та неефективним розпорядженням комунальним майном. Можливо, саме через це за ним закріпилося прізвисько “Андрій-Полловинка”. На еру його правління також припали продаж та здача в оренду великих земельних ділянок у межах міста.

Зокрема, на 25 років була передана в оренду київській приватній компанії “П’ятий елемент”, яка належить Льву Парцхаладзе, земельна ділянка площею 55 га на території колишніх артскладів. Раніше ця земля належала Міноборони.

2014 року суд розірвав договір оренди і зобов’язав ТОВ “П’ятий елемент” повернути землю місту, оскільки за її користування не сплачуються кошти і жодна діяльність на ній не ведеться.

За кілька місяців до спливу терміну каденції міська рада Полтави на чолі з Андрієм Матковським продала площу на Центральному ринку  розміром 2 га за 8,5 мільйони гривень. Згодом ціну продажу визнали заниженою та намагалися повернути новий склад ради і міськвиконком.  

Останній місяць скликання  депутатів міської ради відзначився тим, що вони за кілька днів до дня виборів проголосували і виділили собі безкоштовно землю на території 57 мікрорайону. Це рішення попереднкіів з ініціативи Олександра Мамая також супроводжувалося судовими позовами, проте право на землю її власникам вдалося відстояти.

Виборча кампанія-2015

Штаб Андрія Матковського очолив його давній соратник Віталій Нікіпелов, екс-регіонал та колишній заступник Матковського з юридичних питань (2006-2010 рр). Піаром займається політтехнолог Діонісій Каплін, який на виборах в 2010 році працював на Олександра Мамая, тодішнього конкурента Матковського. Прес-секретарем політика став Ігор Кужик, директор телеканалу ІРТ, що через підконтрольну фірму належить дружині Андрія Матковського пані Вікторії.

Покровителями Андрія Матковського в органах влади стали голова Полтавської облдержадміністрації Валерій Головко та його заступник Андрій Пісоцький. Вони в робочий день у центрі міста вітали похід Матковського на вибори, разом з висуванцем від БПП відкривали логістичний центр приватної компанії.

Свою кампанію Андрій Матковський будує, критикуючи суперника та згадуючи свої досягнення як мера. Програма кандидата була розміщена в ЗМІ і налічує 12 пунктів, більшість з яких є продовженням або реінкарнацією ініціатив Матковського-міського голови.

Програма

На противагу своєму конкуренту, Андрій Матковський роздає пенсіонерам аптечки з символікою «Солідарності».

Кандидат стверджує, що це не підкуп виборців, а заснована ним міська програма «Здорове місто», яка буде продовжена і після виборів. Вартість такого набору ліків - понад 100 гривень, що перевищує встановлений законом ліміт. Проте міліція Полтавщини, як і у випадку з Олександром Мамаєм, розбирається, чи було це порушення законодавства.

Крім пенсіонерів, аптечки Матковського відправили бійцям АТО та роздавали в гуртожитках полтавських вишів. В одному з гуртожитків кандидат ще й замінив бойлери для підігріву води.

Цікаво, що всі ці витрати не відображені в звіті про використання коштів виборчого фонду. Цифри свідчать, що кандидат Андрій Матковський витратив на передвиборну кампанію понад 200 тисяч гривень власних заощаджень. При чому більша частина суми (понад 150 тисяч) пішла на рекламу в ЗМІ.

Штабу Матковського приписують авторство схеми підкупу виборців, яка нібито була застосована в першому турі у день голосування. Напередодні цього в мережі Інтернет невідомі особи виклали файл під назвою “Сотники і десятники” Матковського. Таблиця містила особисті дані осіб, які ніби в день виборів мали роздавати гроші за «правильний» голос. 25 жовтня представники штабів інших політсил спіймали кількох осіб зі списку “сотників і десятників” з переліком прізвищ виборців і відмітками навпроти них, але в штабі кандидата заперечили, що це здійснювався підкуп. Мовляв, агітатори просто відзначали прихід на вибори прихильників їх лідера.

Дебати

Полтавська дебатіада почалася з того, що кандидат Матковський викликав на дебати кандидата Мамая на каналі “Місто”, який лояльний до Матковського, оскільки власником каналу, за інформацією ЗМІ, ймовірно є дружина кандидата.

Олександр Мамай вирішив відмовитися від дебатів на каналі дружини Матковського і запропонував натомість провести дебати в ефірі “Громадського ТБ. Полтава”.

У свою чергу Андрій Матковський не погодився дебатувати з Олександром Мамаєм на “Громадському ТБ. Полтава”, про що повідомив його прес-секретар Ігор Кужик.

Таким чином формально кожен із кандидатів не відмовився від дебатів, але кожен із них, по суті, обрав собі за опонента порожнє крісло суперника в студії.

Зауважимо, що Полтава не унікальна в такій формі уникнення кандидатами діалогу між собою в межах однієї студії: аналогічні дебати без дебатів відбулися в Дніпропетровську, де Олександр Вілкул спілкувався з порожнім кріслом Бориса Філатова на “11 каналі”, а Філатов дискутував з картонною ростовою фігурою Вілкула на “Першому національному”.

Автор: Марина Клименко, аналітик Громадського руху ЧЕСНО в Полтаві