Опис політика
На 2021 рік є другим найбагатшим українцем за даними Forbes.ua. Загальні статки 2,5 млрд доларів.
19 лютого 2013 Віктор Пінчук узяв зобов'язання інвестувати половину чи більше своїх статків за життя і після нього в благодійні проекти, приєднавшись до Giving Pledge (Клятва дарування) – філантропічної ініціативи, заснованої Білом Гейтсом і Уорреном Баффетом у 2010 році.
Віктор Пінчук є членом правління Інституту світової економіки Петерсона (Peterson institute for international economics), членом Міжнародного Консультаційної Ради Інституту Брукінгса (Brookings institution), членом опікунської ради Музею сучасного мистецтва (MOCA, Лос-Анджелес) та членом Міжнародного дорадчого комітету Атлантичної Ради (Atlantic Council). Він входить до складу Трансатлантичної комісії з чесних виборів.
З 2017 року — член Наглядової ради Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр".
У 2009 році заснував StarLightMedia, власником якого є і досі. До складу компанії входять провідні телеканали: ICTV, ICTV Ukraine, СТБ, Новий канал, ОЦЕ ТБ та М1 .
У 2006 році заснував Фонд Ві́ктора Пінчука́ — приватну благодійну організацію. до проектів фонду входять такі, як боротьба зі СНІДом, стипендійна програма Завтра.UA, центр сучасного мистецтва PinchukArtCentre, організація конференції Ялтинської європейської стратегії та інші.
У той час коли Президентом України був Леонід Кучма, його зять Віктор Пінчук набув великих активів. 14 червня 2004 р. консорціум "Інвестиційно-металургійний союз", співзасновником якого були Віктор Пінчук і Рінат Ахмєтов, отримав у власність 93,02%-ний пакет акцій заводу "Криворіжсталь", експертна оцінка якого становила 3-5 млрд доларів США, сплативши 4 млрд. 260 млн грн. 22 квітня 2005 р.
У 2002 році офіційно одружився з Оленою Франчук, дочкою експрезидента України Леоніда Кучми
З травня 2000 по квітень 2004 - член політвиконкому партії "Трудова Україна" .
До січня 2000 — радник Президента України, до лютого 2000 — член Ради підприємців при КМ України.
Член фракції "Єдина Україна" (травень — червень 2002), член фракції партій ППУ та "Трудова Україна" (червень 2002 — квітень 2004), член фракції "Трудова Україна" (4 грудня 2004), позафракційний (грудень 2004 — січень 2005), член групи "Демократична Україна" (січень — вересень 2005), член фракції "Вперед, Україно!" (вересень — листопад 2005), член групи Народного блоку Литвина (з листопада 2005). Член Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (з червня 2002).
Член фракції НДП (травень 1998 — квітень 1999), член групи "Трудова Україна" (з квітня 1999); голова підкомітету з питань підприємництва, інвестиційної політики та антимонопольного законодавства Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (з липня 1998).
1999 року Пінчук був у центрі скандалу "з ознаками розкрадання державного майна, ухилення від сплати податків і укривання валютних коштів за межами України"
У 1998 - 2005 - Нардеп України 3 та 4 -го скликання виборчий округ № 26, Дніпропетровської області. За цей час:
З 1997 — президент інвестиційної групи "Інтерпайп", Дніпро.
У 1981 -1997 роках працює в Нижньодніпровський трубопрокатний завод та Державного науково-дослідного проектного інституту трубної промисловості.
У 1983 закінчив Дніпропетровський металургійний інститут за фахом — інженер-металург, "Обробка металів тиском".
Пов'язані партії
Балотування
-
2002мажоритарка 26Верховна Рада 4-го скликання: САМОВИСУВАННЯ — мажоритарка 26Обрано
-
1998Верховна Рада 3-го скликання: Виборчий блок партій "Трудова Україна"Не обрано
-
1998мажоритарка 26Верховна Рада 3-го скликання: САМОВИСУВАННЯ — мажоритарка 26Обрано