Труханов Геннадій Леонідович

Міський голова Одеси,  депутат Одеської міської ради 4, 5 та 6 скликань, депутат Верховної Ради 7 скликання. Фігурант антикорупційних розслідувань.

У 2023 році ВАКС постановив заарештувати Геннадія Труханова з правом внесення застави у 13 млн грн. Труханов підозрювався у заволодінні 92 млн грн під час купівлі будівлі заводу Краян. Того ж року депутат Дмитро Танцюра вніс заставу в розмірі 13,42 млн гривень за Геннадія Труханова.

Того  ж  року ВПР звернулась до Офісу генпрокурора щодо тиску на суддів Південно-західного апеляційного господарського суду з боку Геннадія Труханова у справі будинку Русова.

У 2022 році, після початку повномасштабного вторгнення рф, змінив проросійську риторику та засудив агресію рф, але пізніше, в інтерв'ю італійському виданню, Труханов зазначив, що Україні потрібен компроміс з росією. Виступав проти знесення пам'ятника Катерині II в Одесі, проте в результаті голосування більшість одеситів висловилися за демонтаж пам’ятника і Труханов заявив, що підтримає ініціативу на найближчому засіданні міської ради.

Наприкінці року НАБУ провело обшуки в Одеській міськраді, зокрема, було вилучено документи з кабінету Труханова. В результаті слідчих дій трьом заступникам Труханова повідомили про підозру в участі у злочинній організації, крім них підозру отримали Кауфман та Грановський. Самого Труханова викликали на допит.

У 2021 році Геннадію Труханову вручили підозру в зловживанні службовим становищем і участі в злочинній організації, яка незаконно заволоділа активами територіальної громади Одеси та згодом легалізувала незаконно отримані доходи. Згодом ВАКС відмовив в арешті Труханова та призначив заставу в 30,2 мільйона гривень. Цю заставу за нього вніс народний депутат Вадим Новинський.

У 2020 році обраний міським головою Одеси від партії "Довіряй ділам".

У ЗМІ з'явилася інформація, що Труханов міг бути причетним до організації замаху на громадського активіста Сергія Стерненка, який виступав проти забудов у сферах інтересів Труханова. Про такий зв'язок раніше заявляв сам активіст.

Також у 2020 році Труханов зустрічався з очільником УПЦ МП Онуфрієм та передав йому документи на землю, де розташовано Свято-Іверський монастир, у власність Одеської єпархії УПЦ МП. Тоді ж Онуфрій благословив Труханова йти на посаду мера.

У 2019 році балотувався до Верховної Ради від партії "Опозиційний Блок" 4 номером у списку як безпартійний. Став співголовою партії "Довіряй ділам" разом з Геннадієм Кернесом.

Влітку НАБУ завершило розслідування кримінальної справи проти Труханова щодо ймовірного недекларування ним статків цивільної дружини, а навесні СБУ відкрила кримінальну справу через наявність у Труханова російського громадянства та підробку документів з метою доступу до державної таємниці. 

Також в ході журналістського розслідування встановили, що Труханов належав до злочинного угруповання з Одеси, члени якого  заробляли гроші на нафтовій промисловості та відмивали їх у Британських офшорах.

У лютому 2018 році був затриманий правоохоронцями через кримінальну справу щодо розкрадання одеського міського бюджету за схемою, яка завдала державі 185 млн грн. збитків. Суд випустив Труханова на поруки народного депутата Дмитра Голубова. Через рік "справу мера Одеси Труханова" було закрито через визнання КСУ неконституційною статті Кримінального Кодексу про незаконне збагачення.

З грудня 2017 по лютий 2018 року переховувався від слідства за кордоном.

У 2016 році "Слідство.інфо" встановило, що Труханов володів близько 20 офшорними компаніями та має російський паспорт.

У 2015 році обраний Одеським міським головою від партії "Довіряй ділам" вже у першому турі. Того ж року очолював список партії на виборах до Одеської міської та обласної рад.

У 2014 році був вперше обраний міським головою як самовисуванець. 

Вийшов з фракції "Партії регіонів" та вступив до депутатської групи “Економічний розвиток”. 

Голосував за "диктаторські закони" 16 січня 2014 року.

У 2013 році підписав Звернення депутатів від Партії регіонів і КПУ до польського Сейму з проханням "визнати Волинську трагедію геноцидом щодо польського населення і засудити злочинні діяння українських націоналістів".

У 2012 році був обраний народним депутатом 7 скликання за 136 округом (м.Одеса) від "Партії регіонів" як її член. Був головою підкомітету з питань взаємодії з державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями Комітету Верховної Ради з питань верховенства права та правосуддя.

До обрання працював заступником генерального директора по роботі з клієнтами ТОВ "Бруклін-Київ".

До того тричі обирався депутатом Одеської міської ради: у 2010 році - за списком "Партії регіонів" (був головою фракції), у 2006 році - за списком "Народного блоку Литвина" (був головою комісії у справах молоді та спорту), у 2005 році (на проміжних виборах) - за мажоритарним округом. 

З 2008 до 2011 року головний спеціаліст відділу по роботі з регіонами Департаменту по роботі з ветеранами Державного комітету України у справах ветеранів.

У 2007-2008 роках був радником директора з питань зв’язків з державними органами та громадськістю у ПП "Укртрансконтейнер".

У 2004-2007 роках працював радником в апараті Верховної Ради. Також у Верховній Раді 5 скликання працював помічником-консультантом на платній основі народного депутата Олександра Рябеки, протягом 4 скликання - Віктора Развадовського (на платній основі та на громадських засадах).

У 2002-2003 роках працював помічником представника президента ВАТ "Лукойл" в Україні з питань безпеки.

З 2001 до 2002 року радник Генерального директора з питань безпеки підприємства з іноземними інвестиціями "Лукойл–Україна".

У 1993-1996 роках був директором охоронної фірми "Капітан і Ко".

З 1992 до 1993 року був начальником охорони малого науково-виробничого підприємства "Мінімакс". До того служив у Збройних Силах, залишив службу у званні капітана.

Освіта вища.

Закінчив Одеське вище артилерійське командне училище ім. Фрунзе за спеціальністю "інженер з ремонту та експлуатації автомобільної техніки", Київський національний університет внутрішніх справ за фахом "правознавство" та ОРІДУ НАДУ при Президентові України.

Народився 17 січня 1965 року в Одесі.