Порошенко Петро Олексійович

П’ятий президент України (2014-2019), народний депутат 3-го, 4-го, 5-го, 7-го та 9-го скликань (1998—2014, із 2019), лідер партії "Європейська солідарність". Бізнесмен, регулярно займає місця у рейтингах найзаможніших українців (12-й у списку Forbes за 2022 рік). Ексміністр закордонних справ (2009—2010) та ексміністр економіки й торгівлі (2012).

У лютому 2024 року ДБР завершило досудове розслідування щодо Порошенка, якого слідство підозрює у державній зраді та сприянні діяльності терористичної організації у справі про постачання вугілля з окупованого Донбасу.

У листопаді 2023 року Порошенка не пропустили на кордоні у закордонне відрядження. Перший віцеспікер Ради Олександр Корнієнко заявив, що скасував відрядження Порошенка після отримання листа з грифом "Для службового користування".

В СБУ згодом пояснили, що Порошенка не випустили, бо він збирався зустрітися з прем'єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном.

До цього у травні того ж року прикордонники не пропустили Порошенка за межі країни на українсько-польському кордоні, тому що нібито не спрацював QR-код на розпорядженні про його відрядження, під яким стояв підпис спікера Верховної Ради Руслана Стефанчука. Після цього Порошенко опублікував відкрите звернення до президента Володимира Зеленського. Врешті Порошенко зміг виїхати з України.

У січні 2023 року Комітет ВР із закордонних справ "виключив" зі складу делегації ПАРЄ Порошенка, замість нього делегували представника "Довіри".

У травні 2022 року Петро Порошенко з третьої спроби виїхав до Польщі. Напередодні його двічі завертали на кордоні з різних причин. Як повідомила депутатка від ЄС Вікторія Сюмар, Петро Порошенко виїхав на саміт Європейської народної партії.

 23 травня 2022 року, СБУ повідомила, що Віктор Медведчук, якому висунуто підозру в держзраді та сприянні тероризму, розповів про деталі налагодження у 2014-2015 роках механізму закупівлі вугілля для потреб енергетики України на тимчасово окупованих територіях, фактично у ватажків бойовиків "Л/ДНР". Також Медведчук заявив про ключову роль Петра Порошенка у справах щодо закупівлі вугілля в ОРДЛО та крадіжки в держави частини нафтопродуктопроводу "Самара-Західний напрямок".

У лютому 2022 року зайняв друге місце у рейтингу фізосіб за кількістю розслідувань на сайті Української Правди за 12 років. 

19 січня 2022 року Печерський районний суд обрав Порошенку обмежувальний захід у вигляді особистого зобов'язання, він повинен залишатись у межах Київської області та здати закордонні паспорти. Прокурори клопотали про арешт з можливою заставою в мільярд гривень. Натомість Порошенко і його адвокати запевняли, що процес відбувався із порушеннями, а нардеп підозри не отримав, тому не є підозрюваним. 

20 грудня 2021 року ДБР оголосила п'ятому президентові України Петру Порошенку підозру в державній зраді та сприянні діяльності терористичних організацій у справі про постачання вугілля з окупованого Донбасу. Згідно з текстом підозри, Порошенко начебто проводив підривну діяльність проти України у 2014-2015 роках спільно з кумом Путіна Віктором Медведчуком.

За версією слідства, вони організували купівлю вугілля на державних шахтах Донецької і Луганської областях, у той час, коли ці підприємства фактично перебували під контролем російських найманців та терористичних організацій "ДНР" і "ЛНР".

Станом на 26 вересня 2021 Порошенко подав 26 законопроєктів, з яких законами стало чотири.

Протягом року депутатства станом на 3 вересня 2020 проти Порошенка було відкрито 24 кримінальних провадження, які сам експрезидент називає політичними переслідуваннями. 

Під час карантинних обмежень навесні-влітку 2020 благодійний фонд Порошенка організував масове забезпечення медичних закладів засобами захисту та медичними апаратами, а партія “Європейська Солідарність” запустила волонтерську програму з допомоги літнім людям у час пандемії. Такі дії також були використані для політичного піару і можна вважати гречкосійством.

За рік депутатства станом на 3 вересня 2020 Порошенко подав 14 законопроєктів, з яких законами стало три.

Після програшу на президентських виборах був обраний народним депутатом 9 скликання від партії “Європейська Солідарність” номером 1 у списку як член партії. Після обрання народним депутатом його фракція “Європейська Солідарність” стала опозиційною до монобільшості “Слуги народу” у парламенті. 

Голова партії “Європейська Солідарність”, співголова однойменної фракції. Член Комітету з питань інтеграції України з Європейським Союзом.

У 2019 році балотувався на посаду Президента України як безпартійний самовисуванець. У другому турі, 21 квітня 2019 року, отримав 24.45% голосів та програв Володимирові Зеленському.

Згідно з декларацією про доходи за 2017 рік, був найзаможнішим кандидатом у президенти та мав близько 839 млн грн грошових активів і доходів, був кінцевим бенефіціаром 102 компаній.

Працював над посиленням обороноздатності держави: військовий бюджет за його каденцію зріс із 15,3 мільярда грн. у 2013-му до понад 100 млрд грн. у 2019 році. Водночас його бізнес-партнер та ексзаступник секретаря РНБО Олег Гладковський, за інформацією Bihus.info, отримував “відкат” з розкрадання в оборонному комплексі. “Укроборонпром” закупив російські деталі для АН-26 за 14,38 млн грн, хоча з Москви вони надійшли за 2,3 млн. У березні 2019 після журналістського розслідування Порошенко підписав указ про звільнення Гладковського.

Не виконав обіцянку завершити війну з Російською Федерацією. 

За свою каденцію Порошенко намагався врегулювати питання війни через нормандський формат, котрий ініціював накладення міжнародних економічних санкцій на Росію як державу-агресора; та “мінський процес”.

У січні 2019 року за ініціативи Президента Київській митрополії Української православної церкви було надано Томос про автокефалію. 

У 2018 році задекларував 1,56 млрд грн доходів. На рахунок свого проміжного виборчого фонду він вніс 585 млн грн власних коштів, з яких 330 млн грн пішло на рекламу на телебаченні.

З 2017 року запрацював безвізовий режим з Європейським Союзом для громадян України, що було однією з передвиборчих обіцянок Порошенка.

У 2016 році був фігурантом “офшорного скандалу”, коли корпорація Roshen була передана компанії, зареєстрованій на Британських Віргінських Островах. Сам Порошенко заявив, що передав свій бізнес у “сліпий траст”. Також журналісти знайшли три нові офшорні компанії, які політик відкрив на своє ім’я, вже будучи президентом.

У 2014 році підписав Угоду про Асоціацію з Європейським Союзом.

У 2014 році став 5-им президентом України, обраний як самовисуванець у 1 турі виборів. 

Брав активну участь у революції 2013-2014 років, що стало однією з передумов для просування його подальшої політичної кар’єри.

У 2012 році обраний народним депутатом України 7-го скликання як самовисуванець від округу №12 (частина м. Вінниця, частина Вінницького району). Прогульник. За час 7 скликання ВР України пропустив більш ніж половину пленарних засідань.

З березня по грудень 2012 був міністром економічного розвитку і торгівлі України (на цю посаду був призначений Віктором Януковичем).

У 2009-2010 роках - міністр закордонних справ.

У 2007-2014 роках був членом Ради Національного банку України.

У 2006 році обраний народним депутатом України 5-го скликання від Блоку "Наша Україна" під №33 у списку. Був головою Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності; був членом фракції Блоку "Наша Україна". 

8 лютого 2005 призначений на посаду секретаря РНБО.

5 вересня 2005 року після висунення проти нього звинувачень з боку колишнього державного секретаря Олександра Зінченка подав заяву про відставку. Тоді Зінченко звинуватив Порошенка у корупції та вимагав від нього відокремлення бізнесу від влади. Проти Порошенка відкрили кримінальну справу, але її було закрито.

З липня 2004 був заступником керівника штабу коаліції «Сила народу», з моменту створення партії Народний союз “Наша Україна” — в її керівництві.

У 2002 році обраний народним депутатом України 4-го скликання як самовисуванець за виборчим округом №12 (м. Вінниця) член фракції "Наша Україна". З 2005 року - позафракційний. Був головою комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

У грудні 2001 партія “Солідарність” увійшла до виборчого блоку Ющенка «Наша Україна», а Порошенко став керівником виборчого штабу. До того партія увійшла до Партії регіонального відродження України (яка потім стала Партією регіонів), Порошенко спочатку став співголовою, згодом - заступником голови ПРВУ.

У 2000 році створив фракцію “Солідарність”, згодом — однойменну партію. 1998-го року - обраний народним депутатом України від округу №12 (м. Вінниця), самовисуванець. Також, був №11 у списку СДПУ(о), був членом політбюро цієї партії.

Займався бізнесом, володів заводами, медіа (зокрема 5 каналом), банками. Найвідоміший актив - корпорація "Roshen".

Закінчив КІМВ КНУ ім. Т.Г. Шевченка за спеціальністю “міжнародні економічні відносини”, також закінчив аспірантуру там же. Кандидат юридичних наук.

Народився 26 вересня 1965 року у Болграді Одеської області.

Фігурант антикорупційних розслідувань. 

Офіційна передвиборча програма кандидата.