Верещук Ірина Андріївна

Віцепрем'єр-міністерка – міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (з 2021 року). Нардепка 9-го скликання від "Слуги народу". Міська голова м. Рава-Руська (2010-2015)

У вересні 2022 року, згідно з аналітикою Руху ЧЕСНО, Верещук лобіювала законодавчу ініціативу (№7646), яка дозволяє співпрацю українських органів влади з фейковими органами тимчасово окупованих територій.

У 2022 році після початку повномасштабної війни віцепрем'єрка Верещук давала коментарі проросійському виданню “Страна.ua”, що перебуває під санкціями РНБО. 

4 листопада 2021 року призначена на посаду віцепрем'єр-міністра – міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій замість Олексія Резнікова, який очолив Міноборони.

У 2020 році балотувалась у мери Києва від "Слуги народу". Кандидатуру Верещук обрали на внутрішньопартійних праймеріз, також її висування підтримав президент Володимир Зеленський.

У Верещук була найдорожча передвиборча кампанія серед усіх кандидатів в мери Києва - за підрахунками руху ЧЕСНО вона обійшлася у 22 млн грн. Більшість цих грошей були витрачені на оплату ефірного часу на телебаченні.

Кампанія Верещук запам'яталася зйомками проморолика, в якому вона літала з парасолькою над Києвом в образі Мері Поппінс. Нардепка назвала ролик “цілком прийнятним та креативним”.

Врешті Верещук програла вибори й посіла п'яте місце, набравши 5,44% голосів.

Під час виборчої кампанії сплила інформація про те, що у 2015 році Верещук їздила до Москви на вручення премії своїй знайомій журналістці Марині Ахмедовій. Верещук пояснювала, що на момент візиту вона не була держслужбовицею і їздила як цивільна особа. 

Того ж року втрапила у скандал, коли в телеефірі озвучила фейк Кремля про те, що експрезидент Петро Порошенко у 2014-му привітав російського диктатора Володимира Путіна з днем Росії.

Брала участь в ефірах проросійського телеканалу "Наш" фігуранта Реєстру зрадників Євгена Мураєва.

Верещук також звинувачували у просуванні проросійської релігійної секти “Аллатра”, члени якої вірять в об’єднання слов’ян під головуванням Володимира Путіна. Так у 2020 році вона дала інтерв’ю телеканалу “Аллатри”. Нардепка заперечує звинувачення у її причетності до секти й називає матеріали у ЗМІ про це “замовними”.

Також у 2020 році отримала антипремію “Це яйце” від Української Гельсінської спілки з прав людини за сексистські висловлювання. Йдеться про її заяву в інтерв’ю Дмитру Гордону: “Коли я чую про ці “феміністичні рухи”, кажу їм: “В армію. І все стане на свої місця”.

 У грудні 2019 року двоє "слуг народу" - Гео Лерос та Максим Бужанський - побились через Верещук. За даними ЗМІ, Бужанський накинувся на Лероса нібито через те, що той образив Верещук у партійному чаті. 

У вересні-листопаді 2019 року — представниця уряду у Верховній Раді. Склала повноваження після двох місяців на посаді, бо, за її словами, не знайшла спільної мови з прем'єром Олексієм Гончаруком.

У вересні 2019 року в ефірі 112 каналу, говорячи про НАТО, сказала, що “нам не можна йти туди, де нас не чекають". На наступний день Верещук заявила, що її слова висмикнули з розмови. Роз’яснювати ситуацію також довелося пресслужбі Кабміну.

У 2019 році обрана народною депутаткою Верховної Ради 9-го скликання від "Слуги народу" під номером 29 у списку. Членкиня однойменної фракції. Членкиня Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки.

ЗМІ відносять Верещук у так званий пул спікерів "Слуги народи" - депутатів, які спілкуються зі ЗМІ на будь-які теми. 

Зокрема вона часто виступала на телеканалах 112, NewsOne та ZIK, які належали партнеру кума Путіна Віктора Медведчука Тарасу Козаку, через що ЗМІ закидали їй близькість до Медведчука. Верещук пояснювала, що давно знайома з Козаком, але ставить до нього “нейтрально”, а з Медведчуком не знайома взагалі. 

Одним з помічників Верещук став Микола Більченко, який був помічником нардепа від “Партії регіонів” Віталія Барвіненка. Верещук казала, що не знала про “цю сторону біографії” свого помічника.

З 2017 року – доцентка кафедри політології НПУ ім. М. П. Драгоманова. Професорка кафедри загальної та прикладної психології Інституту екології, економіки й права.

У 2016-2019 роках — президентка ГО "Міжнародний центр балтійсько-чорноморських досліджень та консенсусних практик".

На початку 2015 року подала у відставку з посади міського голови Рави-Руської. Через кілька місяців стала співзасновницею Соціальної платформи "Важливий кожен".

Того ж року захистила дисертацію на тему “Організаційно-правовий механізм удосконалення адміністративно-територіального устрою України”. Кандидатка наук з державного управління. Докторка філософії.

У 2014 році невдало балотувалась до Верховної Ради 8-го скликання по округу №122 (Львівська область) як самовисуванка.

У 2013 році, коли уряд Віктора Януковича від курсу на вступ до ЄС, звернулась до Європарламенту з проханням укласти окрему угоду про асоціацію між ЄС та містом Рава-Руська.

У грудні того ж року на тлі Революції Гідності у коментарі російським журналістам з видання “Огонёк" назвала Росію "авторитаризмом з демократичним обличчям" та сказала, що “якби в нас був такий Путін, я б за нього голосувала - він робить для Росії добре і діє в інтересах своєї країни”.

У 2010 році обрана міським головою Рави-Руської (Львівська область) від партії "Сильна Україна" Сергія Тігіпка. Очолила місто в 30 років, ставши на той момент наймолодшою жінкою-мером в Україні.

У червні-жовтні 2010 року працювала заступницею голови Жовківської РДА з гуманітарних питань і зовнішньої політики. Також була директоркою "Агенції регіонального розвитку Жовківщина - європейський дім".

У 2007-2008 роках працювала юристкою у Рава-Руській міській раді.

До того 5 років проходила службу на офіцерських посадах у ЗСУ. Має звання старшого лейтенанта.

У 2002 році закінчила військовий інститут НУ "Львівська політехніка" за спеціальністю “міжнародна інформація”, у 2006 році - правничий факультет Львівського національного університету ім. Івана Франка за спеціальністю "правознавство", а у 2010-му - Львівський регіональний інститут державного управління НАДУ при Президентові України за спеціальністю "державне управління". Також закінчила магістратуру у Варшавському університеті та Крайову школу публічної адміністрації (Польща).

Була двічі заміжня. Має двох синів.

Народилася 30 листопада 1979 року у місті Рава-Руська Львівської області.