Каплін Сергій Миколайович

Народний депутат Верховної Ради 7 та 8 скликань.

У вересні 2020 року зареєстрований кандидатом на посаду міського голови Полтави від “Партії простих людей Сергія Капліна”.

У березні 2020 року заявив, що буде балотуватися в мери Полтави. Тоді ж відновив “Партію простих людей”, перейменувавши “Робітничу партію України” у “Партію простих людей Сергія Капліна”. У вересні 2020 року було перейменовано іншу політичну силу на майже однойменну - "Простих людей Сергія Капліна". Її керівником став майже повний тезка політика - Каплін Сергій Германович.

У 2019 році балотувався на посаду Президента України від партії "Соціал-Демократичної Партії (СДП)" як безпартійний. Заявив, що гроші на заставу у ЦВК збирав серед членів Соціал-демократичної партії, профспілок, громадських діячів, соратників по революціях. У тому ж році балотувався до Верховної Ради за 144 округом Полтави як безпартійний самовисуванець. Не був обраний до парламенту.

До 2018 року був керівником Соціал-Демократичної Партії (СДП), яка до 2016 року називалась “Партія Простих Людей Сергія Капліна”. 

У січні 2017 року визнаний прогульником засідань Верховної Ради. 

Наприкінці 2017 року поліція відкрила кримінальну справу за фактом хуліганства після проникнення Капліна та його однопартійців у Міністерство юстиції. Тоді затримали 16 людей, в тому числі Капліна.

У 2016 році обласна організація партії Капліна СДП одержала 36 платежів від різних осіб — по 500 грн від кожного.

У 2014 році обраний депутатом Верховної Ради за виборчим округом №144, від БПП “Солідарність”. Був членом однойменної фракції, але вийшов з неї у травні 2019 року. Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення. Представник Федерації Профспілок України у Верховній Раді.

Під час Євромайдану проти Капліна було відкрито кримінальну справу за погрози судді під час суду над полтавськими активістами-протестувальниками. 

У 2012 році обраний народним депутатом 7 скликання за округом №144 від партії УДАР, був членом відповідної фракції. Був секретарем комітету з національної безпеки та оборони.

У 2011 році став головним редактором газети “Іскра Простих Людей”.

Впродовж 2010-2011 років був заступником голови Кременчуцької міської організації “Фронту Змін”. 

Очолював Інститут проблем води та енергозбереження, корпорацію “Екологічні ресурси”, Кременчуцький шкіряно-лимарний комбінат. 

У 2011 році став головним редактором газети “Іскра Простих Людей”.

Закінчив НУХТ за спеціальністю “економіка підприємства” та юридичний факультет КНЕУ.