Маріковський Олександр Валерійович

Народний депутат 9 скликання від “Слуги народу”. Бізнесмен, власник компаній у сфері ІТ та медіамоніторингу.

У 2024 році Маріковський отримав підозру від НАБУ і САП через недостовірне декларування. За даними слідства нардеп задекларував криптовалюту ринковою вартістю у 24,6 мільйона гривень, яка нібито належала йому ще з 2019 року. Сам нардеп заявив, що попри помилки в декларації за 2020 рік своєї провини не визнає та буде захищатись у суді.

У тому ж році журналісти Bihus.info з’ясували, що компанія “Медіатека”, пов’язана із Маріковським, готує звіти зі згадками про топпосадовців України для Офісу президента і уряду за державні кошти. 

У звітах аналізують згадки про чиновників у медіа, підсумовують найважливіші події тижня за участі цих посадовців, а також визначають хто та за що їх критикував. Замовником аналізу є державне підприємство "Центр захисту інформаційного простору", що підпорядковується Мінкультури та інформполітики.

Наприкінці 2022 року проголосував за містобудівну реформу (#5655), яка впроваджувалася в інтересах забудовників і нівелювала вплив громадян на відбудову України. Через спротив громадськості станом на початок 2024 року президент не підписав законопроєкт, а отже він лишається нечинним.

У жовтні 2022 року увійшов до складу Комітету з питань економічного розвитку, звільнившись з посади заступника голови Комітету з питань екологічної політики та природокористування.

У лютому 2022 року журналісти “Наших грошей” з’ясували, що фірма матері помічниці Міріковського через суд отримала можливість приватизувати будівлю “Батьківщини-Мати”

У червні 2020 року поставив свій підпис під постановою про звільнення Авакова з посту міністра внутрішніх справ.

У 2019 році був обраний народним депутатом Верховної Ради 9 скликання від партії “Слуга народу” (№91 у списку), як безпартійний. Член однойменної фракції. Заступник голови Комітету з питань екологічної політики та природокористування.

У тому ж році став одним із 44 нардепів “Слуги народу”, які заблокували скасування депутатської недоторканності, зокрема мова йде про скасування норми, за якою обшук чи прослуховування нардепів у рамках кримінальної справи можливий лише з дозволу ВРУ.

З 2019 року - керівник проєкту “Моніторинг ЗМІ”. До обрання народним депутатом був активним членом ВГО “Автомайдан”. 

У 2015 році заснував ГО “Центр контент-аналізу”, є його керуючим партнером.

З 2015 до 2019 року був директором консалтингового агентства ТОВ “Інтелектуальні медійні системи”  та ТОВ “Медіатека”.

Раніше був членом Громадської ради при Мінприроди. Був радником державного секретаря Міністерства інформаційної політики України. Розробник централізованої моделі управління державними комунікаціями “GovVoice”. Розробник бази реєстрації екологічних проблем. 

У 2004 році закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка за спеціальністю “фінанси” та фізико-математичний факультет НТУУ “КПІ”. Випускник Української школи політичних студій 2014 року.

Народився 18 вересня 1982 року у Києві.