ЗА МАЙБУТНЄ

Партія заснована: 06 серпня 2008 р.

Попередні назви: ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ "УКРАЇНА МАЙБУТНЬОГО"

Опис партії

“За майбутнє” - політична партія, створена на основі депутатської групи “За майбутнє” у Верховній Раді 9-го скликання, і фінансована олігархом Ігорем Коломойським. Фактично “За майбутнє” стала ребрендингом партії УКРОП, також пов’язаної з Коломойським.

“За майбутнє” налічує 25 місцевих осередків (в усіх областях і в Києві), переважну більшість яких політсила успадкувала від “України майбутнього”. Саме так партія називалась до перейменування у жовтні 2019 року.

Історія

Партія була зареєстрована у 2008 році під назвою “Україна майбутнього”.

У різні періоди політсилу очолювали Андрій Павленко, пов’язаний з донькою лідерки ВО “Батьківщина” Євгенією Тимошенко, та ексголова Дніпропетровської облради, нардеп 5-го і 6-го скликань Святослав Олійник, котрого називали “людиною Коломойського”. Загалом за період своєї діяльності партія змінила шістьох керівників.

“Україна майбутнього” двічі невдало брала участь у парламентських виборах - у 2012 році партія набрала 0,18%, у 2014-му - 0,08%.

У 2016 році головою партії став Станіслав Нікітін, який за інформацією “Слідство.Інфо” був адвокатом ексзаступника глави АП часів Віктора Януковича Андрія Портнова.

На парламентських виборах у 2019 році “Україна майбутнього” брала участь лише формально - кандидатів не висувала, але мала 84 представники в ОВК.

У серпні 2019 року на початку роботи нової Верховної Ради 9-го скликання була створена депутатська група “За майбутнє”. До її складу увійшли 23 нардепи-мажоритарники, котрі були представниками різних політичних сил – від ексрегіоналів, членів партій “Відродження”, УКРОП та “Наш край” до колишніх членів БПП й Нарфрону. Більшість із них є фігурантами антикорупційних розслідувань. Співголовами групи стали очільник УКРОПу Тарас Батенко та ексголова партії “Відродження” Віктор Бондар.

У жовтні 2019 року партію “Україна майбутнього” перейменували на “За майбутнє”.

20 травня 2020 року депутати групи “За майбутнє” оголосили про створення однойменної партії. Установчий з'їзд вони “присвятили” першій річниці президентства Володимира Зеленського, заявивши, що минув рік, “а змін на краще ми не побачили”, а також оголосили про свою участь у майбутніх місцевих виборах.

Новим головою партії став близький друг та бізнес-партнер олігарха Ігоря Коломойського Ігор Палиця, який ще донедавна був членом президії партії УКРОП, також пов’язаної з Коломойським.

Відтоді розпочалася трансформація УКРОПу в “За майбутнє”. Зокрема, сторінки партії в соцмережах перейменовували на “За майбутнє”.

“Українська правда” називала “За майбутнє” типовою олігархічною депутатською групою. Партія зокрема отримувала внески від компанії, пов'язаної з групою “Приват” Коломойського, яка до того фінансувала УКРОП. До того ж лідер партії Ігор Палиця часто з’являвся на телеканалі “1+1”, який належить Коломойському. Офіційно представники “За майбутнє” зв'язок з Коломойським заперечували.

Водночас УП писала, що депутати “За майбутнє” поділялись на три підгрупи, підконтрольні відповідно Коломойському, Палиці, а також ексміністру внутрішніх справ Арсену Авакову.

Представники партії досить часто у своїй риториці критикували чинну владу, але не вважають себе опозицією й, за словами Палиці, готові були допомагати Зеленському, зокрема кадрами в Кабміні та в регіонах.

На початку літа 2020-го з фракції “За майбутнє” у Раді вийшли одразу троє мажоритарників, пов'язаних з мільярдером Юрієм Косюком, котрі перейшли до групи “Довіра”. Водночас у червні-липні до групи долучилися п’ятеро нардепів, зокрема двоє раніше виключених з фракції “Слуга народу” (Антон Поляков та Анна Скороход).

На місцевих виборах восени 2020 року “За майбутнє” посіла четверте місце, отримавши загалом 11,42% мандатів (3773 депутат) по всій Україні. Зокрема 92 кандидати від “За майбутнє” стали головами населених пунктів, з них 14 - мерами міст.

За інформацією “Української правди”, з середини 2021 року, реальним лідером, та і спонсором групи “За майбутнє” поступово ставав Ігор Палиця паралельно з тим, як вони розійшлися у бізнесі з Коломойським. У Раді водночас траплялись ситуації, коли так звана "група Коломойського" голосувала нарізно із людьми Палиці.

Рейтинги

Наприкінці 2020 року рейтинг “За майбутнє”, за даними соцопитувань, становив 2,5%. Напередодні повномасштабного вторгнення у лютому 2022-го підтримка партії становила менше ніж 1%.

Ідеологія і політичні позиції

На початку свого існування “Україна майбутнього” позиціювала себе як ліберальна політсила. У передвиборчій програмі за 2012 рік партія зазначала, що має гуманістичну спрямованість, базує свою діяльність на філософському вченні Григорія Сковороди і прагне створити Європу в Україні.

Сучасна версія партії “За майбутнє” виступає за “державний економічний прагматизм”. Лідер партії Ігор Палиця казав, що питання курсу викликало тривалі суперечки, та зрештою було вирішено, що "партія буде захищати кожного українця, який в цій країні хоче займатись бізнесом".

На установчому з’їзді у 2020-му році серед основних завдань лідер партії називав зниження податків, припинення відтоку кадрів з України та повернення українців додому, відмова від Мінських угод, проведення загальноукраїнського референдуму щодо Донбасу, фінансування медицини та створення українського творчого культурного простору.

Палиця також виступав за завершення співпраці з МВФ, вкрай негативно висловлювався про Джорджа Сороса та виступав за заборону діяльності та фінансування його проєктів (так званих “соросят”) і пропонував ухвалити в Україні, як і в Росії, закон про “іноземних агентів (у РФ цей закон використовують для боротьби з інакодумцями та опозицією).

Законодавчі ініціативи

Згідно з аналітикою руху "ЧЕСНО", станом на середину 2020 року нардепи з групи “За майбутнє" найгірше брали участь у голосуваннях: їхній показник трохи не досягав 50%.

Також аналіз участі у голосуваннях показував, що “За майбутнє” майже через раз кооперуються з монобільшістю "Слуги народу". Це свідчить, що єдність нардепів із групи “За майбутнє” є сумнівною.

У 2020 році двоє нардепів від “За майбутнє” (Тарас Батенко та Віктор Бондар) підписалися під поданням до Конституційного Суду щодо неконституційності створення НАБУ та низки інших положень антикорупційного законодавства. На основі цього подання у жовтні КСУ ухвалив скандальне рішення про скасування відповідальності за недостовірне декларування та самого електронного декларування.

Більшість нардепів “За майбутнє” не підтримали "антиколомойський закон" (про заборону повернення виведених з ринку неплатоспроможних банків їх колишнім власникам) під час голосування за основу та в цілому.

Перед цим співголова групи “За майбутнє” Віктор Бондар подав до цього законопроєкту 1911 правок. Більше правок (6033) подав тільки Антон Поляков, який незабаром теж перейшов у “За майбутнє”. Рух ЧЕСНО розцінює поправковий спам як шкідливу законотворчу діяльність, яка уповільнює розгляд важливих питань в інтересах певних осіб.

Фінанси партії

Згідно з фінзвітом за I квартал 2020 року, офіційно партія “За майбутнє” не мала жодного працівника, не володіла й не користувалась жодним майном.

У березні 2020-го на партійний рахунок надійшов єдиний за весь квартал внесок – 100 тисяч гривень від компанії, пов’язаної з групою “Приват” Ігоря Коломойського. Раніше ця компанія також фінансувала партію УКРОП.

Основний склад партії

Палиця Ігор Петрович

Голова партії

Борисенко Денис Валерійович

Член Політичної Ради Партії

Івахів Степан Петрович

Член Політичної Ради Партії

Мʼялик Віктор Ничипорович

Член Політичної Ради Партії

Шаповалов Юрій Анатолійович

Член Політичної Ради Партії

Юрчишин Петро Васильович

Член Політичної Ради Партії

Балотування

Верховна Рада 8-го скликання 2014 рік

Балотувалося 51 Депутати 0

Голоси: 14193 (0,08%)

Не обрано

Назва: ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ "УКРАЇНА МАЙБУТНЬОГО"
Верховна Рада 7-го скликання 2012 рік

Балотувалося 48 Депутати 0

Голоси: 37960 (0,18%)

Не обрано

Назва: ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ "УКРАЇНА МАЙБУТНЬОГО"